Опубліковано 29 жовтня 2026

Коротко

  • У 1508 році князь Михайло Глинський очолив збройне повстання української знаті проти литовської влади.
  • Причинами стали полонізація, католицизація та невдоволення литовською політикою, що обмежувала права українських земель.
  • Москва підтримала повстанців, але її допомога була обмеженою.
  • Литовські війська за підтримки польських шляхтичів придушили повстання, після чого влада посилила контроль.

Рід Глинських мав великі маєтки на території сучасної України, а князь Михайло Глинський походив зі знатної родини. У 1508 році саме він зібрав військо й очолив збройний виступ української знаті проти литовської влади.

Невдоволення знаті й підтримка з Москви

Українські землі тоді входили до складу Великого князівства Литовського. Ще в XV столітті тут зникли удільні князівства. 1452 року, після ліквідації Волинського удільного князівства, Волинь включили до складу Литви як адміністративно-територіальну одиницю. 1471 року велике князівство остаточно ліквідувало Київське удільне князівство й утворило на його місці Київське воєводство.

На початку XVI століття на цих землях посилювалися полонізація та католицизація, і значна частина населення була ними невдоволена. Глинського також не влаштовувала політика Великого князівства Литовського: він вважав, що вона обмежує права і свободи українських земель. Разом із прибічниками з-поміж знаті князь прагнув відновити самостійну українську державу.

Повстанці мали союзника. Московське князівство хотіло розширити свої володіння й тому підтримало Глинського. Кількома роками раніше, у 1503 році, під час війни Івана III з Великим князівством Литовським, Москва приєднала Чернігово-Сіверщину. Проте допомога, яку вона надала повстанцям 1508 року, була обмеженою.

Чому литовське військо взяло гору

Глинський виступив проти литовської влади зі своїм військом, і повстанці захопили кілька міст і фортець. Та сили сторін були нерівними. Литовська армія мала краще озброєння і більший військовий досвід, ніж загони Глинського. Крім того, литовським військам допомагали польські шляхтичі.

Одностайної підтримки повстанці не здобули. Не всі українські землі пристали до виступу, а частина шляхти зберегла вірність Великому князівству Литовському. Навіть серед прихильників Глинського не було єдності щодо того, чого має досягти повстання. Зрештою литовські війська разом із польською шляхтою його придушили.

Переслідування й посилення литовського контролю

Після поразки ватажків повстання переслідували, а литовська влада посилила контроль над українськими землями. Події 1508 року показали також, що ці землі можуть опинитися в центрі боротьби між Литвою і Москвою. Попри невдачу, повстання спонукало українців до подальшої боротьби за свої права і свободи.

Причини й наслідки

  1. Посилення полонізації та католицизації Невдоволення значної частини населення
  2. Прагнення Москви розширити свої володіння Підтримка повстанців Московським князівством
  3. Придушення повстання Переслідування ватажків повстання
  4. Поразка повстанців Посилення литовського контролю над українськими землями

Чому це важливо

Попри поразку, повстання засвідчило прагнення до самостійності та готовність боротися за свої права; його вважають одним із перших виявів боротьби за власну державність. Воно вплинуло на формування національної свідомості й дало поштовх подальшій боротьбі за права і свободи. Водночас події показали, що українські землі можуть стати ареною протистояння Литви й Москви.

Повідомити про помилку

Що на цій сторінці не так? Ми перевіримо й виправимо текст.